Знаю, сіренький я весь такий…
Євген Плужник Знаю, сіренький я весь такий,Мов осінній на полі вечір… — Тягарем минулі віки На стомлені плечі!
Серце здушили мені — мовчи!О, майбутнє моє прекрасне! Чуло серце тебе вночі, Що-ж, — нехай собі серце гасне!
Хтось розгорне добу нову— І не біль, і не гнів, не жертва! Воскресінням твоїм живу, Земле мертва!
Видання 1926 року
Текст за виданням: Дні, Київ: Глобус, 1926. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.