Я — як і всі. І штани з полотна…
Євген Плужник Я — як і всі. І штани з полотна…І серце моє ноган…Бачив життя до останнього днаСотнями ран!
От! І не треба ніяких слів! —За мовчанням вщерть зголоднів.Зійде колись велетенський посівТишею вірних днів!
Ось і не треба газетних фраз!— Біль є постійно біль!Мовчки зросте десь новий ТарасСеред кривавих піль!
Видання 1926 року
Текст за виданням: Дні, Київ: Глобус, 1926. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.