Вірш
Змія

Змія

Богдан-Ігор Антонич

Змія рослинна й кущувата,змія покручена й слизька,мов мокра палиця картата,співає хлопцеві в руках.

Змія, мов рожа, гребенястаросте зпід каменя кущем.Слова рослинні і хвилястізлітають радісним дощем.

Мов папороть, перед очамистає прапервісність твоя:ти ще рослина, ти ще камінь,тебе обкручує змія.

Видання 1934 року

Текст за виданням: Три перстені, Львів: Богдан Дороцький, 1934. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає