Здається, знову буде недорід…
Євген Плужник Здається, знову буде недорід:Земля без снігу, а морози добрі. Зблід Обрій…
Вечеря тягнеться така нудна!І страв і слів вживаємо потрошку.І инколи, здається, не однаРука до вуст несе порожню ложку…
Старий мовчить. Не досить слів хіба?Думки і ті розбіглися геть чисто!Зими тієї згинула ряба,А полову тепер відніме місто!
Видання 1926 року
Текст за виданням: Дні, Київ: Глобус, 1926. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.