Майже рік сиджу, мов кріт, на хуторі…
Євген Плужник Майже рік сиджу, мов кріт, на хуторі.Вже й листів твоїх не відбираю.Инколи копаюся у Мутері,Та в пікет з одним знайомим граю.
От книжок коли-б хоч з пуд одержати!Все-ж не Мутер цей! Та карт колоду…Тихий я. Навіть не знаю, де вже ти…Відчинив я осені господу!
Мертвий я. Це добре, ясно відаю.Та і як, скажи, себе одуриш!А проте, живу. Журюсь, обідаю…О, — болить мені, єдина! Чуєш?
Видання 1926 року
Текст за виданням: Дні, Київ: Глобус, 1926. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.