Віщий дуб
Богдан-Ігор Антонич Сніг зеленіє в світлі ночі,сніг блакитніє в світлі дня.Цей дуб то дерево пророче,корява ліра з його пня.
Сніг попеліє в сірий вечір,щоранку у вогнях цвіте.Із рани сонця кровотечібють в царство снігу золоте.
Лиш дуб один крізь біле море,дельфін рослинний, в даль пливеі лірою сніг-саван поре,віщуючи життя живе.
Видання 1936 року
Текст за виданням: Книга Лева, Львів: Ізмарагд, 1936. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.