Вірш про вірші

Чоло в долоні похили, чоло в долоні похили.В вазах строф цвітуть слова пахучі, мов квіти.Крізь шибу туги будеш в очі місяця глядіти, туман обійме ночі злий, туман, що в кольорі золи.

 Півкола на воді розвівши, поволі місяць сів.На галузі задуми листя виросте блакитних слів,заслониш очі тишею, немов руками, а тоді почуєш спів, почуєш вірші.Не ті в книжечках, що парфумів мають пах, а інші, лиш черенками думокдруковані на серця сторінках.