До музи

1

Навіщо ти прийшла до меней застукала в вікно?Навіщо серце бє шалене,а думка з ним водно?

Навіщо ти прийшла до мене,веселкою заблиснула в вікні?Навіщо серце ти шаленев ці безпросвітні будиш дні?

2

Тисяча питаннів падає на наші уста,тисяча шляхів навхрест лягає нам під ноги,тисяча зірок свої вказує нам дороги,тисяча вогнів палає й далі темінь пуста.

І не знаємо, як привітати дні, що грядуть,моряки сліпі на корабельній світа вежі.Музо вигнана за дійсности вузької межі,чи загубиш у шляхів мільйоні ранішню путь?

3

Я не потраплю, я не зможу, я не зможудля тебевирізьблювати, мов діяманти, вірші,як дні кругом все гірші,все гірші.

Але я знаю: в цю хвилину непригожунебавом, може навіть нинінараз тебе побачу в простої людиничині.

4

Навіщо ти прийшла до меней застукала в вікно?Навіщо серце бє шалене,а думка з ним водно?

Навіщо ти прийшла до меней застукала в вікно?Навіщо серце бє шалене?А може чує що воно.