Відчуженість

Зимно. Давно не падав сніг.В зимі сьогодні — якась примушеність.Віти, мов дротові, вібрують — смутні,і в її очах — легка відчуженість.Голоси пронизливі пройдуть над садом.Смуток унісонів шукає — не знайде.І я не вилізу з цих вібрацій, я — ніби вчадів,і серце викрикує безглуздо: знайте! знайте!Не знаю сам, що потрібно моїй утомі.Випроставшись — зосередковуєш дбайливість.Все так природно — дивишся на солому,деалізуєш дівочу полохливість.