Веснянка
Леся Українка Сестрі, Олесі Зірці.
Як яснеє сонцеЗакине свій промінь ясни́й До тебе в віконце, —Озвись на привіт весняни́й, Олесю серде́нько, Співай веселенько! Весня́ного ранкуСпівай, моя люба, веснянку!
Як бідну первістку,Дочасну, морози побьють, І кущик любисткуХолодниї ро́си поллють, — Не плач, моя роже, Весна переможе! Весня́ного ранкуСпівай, моя люба, веснянку!
Як дрібниї до́щіЗаслонять нам світ на весні, Як нам молодо́щіПовьють ся у хмари сумні, — Не тратьмо надії В літа молодії! Весня́ного ранку —Співаймо, сестрице, веснянку!
На літо зеленеПоїду я геть в чужий край, Згадай же про ме́не,Як підеш по квіти у гай. Спогадуй, Олесю, — Сестру свою Лесю! Весня́ного ранкуДаю тобі сюю веснянку!
6-го квітня, 90 р.
Леся Українка.
Видання 1892 року
Текст за виданням: На крилах пісень, Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.