Весілля

Почалось так: упився явід перших власних строф похмілля.Був тільки місяць дружбоюна мому з піснею весіллі.Як сталось те, як задзвеніло,сказать не вмів оцього вам би,коли б так серце не горіло.Так народились перші ямби.Слова не тесані в гамарні,слова осріблені в вогні.Складають радісні піснів весни заквітчаній друкарні.