Вам страшно тої огняної хвилі…

Вам страшно тоі огняноі хвилі,Коли з мільйонів серць, мов божий грім,Закута правда бухне, і застиліШкарлущі світа розірве на нім?

Ви боітесь, щоби кроваві хвиліНе потекли і не підмили дімБлискучоі освіти, не змулилиШвидкого поступу думок зовсім?

Не бійте ся! В кровавих хвиль наваліНе згине думка, правда і добро,Лиш красше, ширше розівє ся далі.

Не бійте ся! Не людськости ядроТа буря зломить, а суху лушпину, —Ядро-ж живеє розростесь без впину.

1880.