Ужас на Русі
Іван Франко · 1880 Лихо, сусідо! Ой горе нам, свату!Світ вже кінчить ся! Вже буря гуде!Чув ти? На нашу нещасную хату,Кажуть, страшенная змора іде.
Десь проявились якісь нігілісти —Кажуть, що се людойіди, хотятьРусь нашу матінку з кашею зйісти,Перевернути теперішній лад.
Все переве́рнуть у низ головами:Учні професора стануть навчать,А як азбуки не вміє — різками,Як він йіх нині, будуть єго прать.
Вірні тоді парастас будуть править,Але поклони піп битиме сам;Купчик над склепом сей напис поставить:„Хто дасть найменше, товар єму дам.“
Суд буде також для них відповідний:Неук судитиме вчених панів.Хто вкрав а хитро, той вийде свобідний,В цюпу, хто вкрасти хотів а не вмів.
Красти, ошукувать всім буде вільно,Чесний заробок — отсе буде встид.Злодія зловиш в коморі — постій-но!Злодій тебе до уряду тащить.
Не хлоп державі з кровавого потуБуде як доси податки зносить,Але держава за хлопську роботуПреміі буде рік річно платить.
Волі назадники стеклі запрагнуть,А ліберали єі проклинуть,Взад поступовці мов раки потягнуть,Прямо вперед невидющі підуть.
Вівці муть, кумочку, пастиря пасти,Яйця муть, кумочку, курку учить;Люде легальні муть грабити й красти,Чесних почнуть злодіяки тіснить.
Горе, сусідо! Ой лихо нам, свату!Світ вже валить ся! Тріщать вже стовпи!Треба покинуть і жінку і хатуТа вандрувать на кубанські степи.14 дек. 1880.
Видання 1893 року
Текст за виданням: З вершин і низин, Львів: накладом Ольги Франко, 1893. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.