У долині село лежить…

У долинї село лежить,по над селом туман дрижить,а на горбі край селастоїть кузня немала.

А в тїй кузнї коваль клепле,а в коваля серце тепле,а він клепле тай співа,всїх до кузнї іззива.

»Ходїть люде з хат, із поля!Тут куєть ся краща доля.Ходїть люде по-рану,вибивайтесь з туману!«

Та тумани хитають ся,по над селом згущають ся,розлягли ся по полях,щоб затьмити людям шлях

Щоб закрити їм стежиниті що вгору йдуть з долинив тую кузню, де куютьясну зброю замісь пут.