У білому савані

Я зникну без зойку як рози в вікнія зникну без знаку в блакитному сніа згодом воскресну в вертепах не разміж галасу крику незв'язаних фраз

у білому савані в темнім куткунад знаком масонів я блисну в танкуі будуть сміятися в синій півмлівсі звуки всі фарби незнані землі

і встануть потвори від тої добипочвари і гади моєї злобиконтрасти святого що в серці я маввсі ясні блиски що у мріях зілляв

я зникну без зойку. Не вгледять — о ніяк буду конати я в смертному сніа згодом воскресну, воскресну не разі плями червоні зоставлю на вас.

20 — XI. Владівосток.