Вірш
Парикмахер

Парикмахер

Михайль Семенко

Сьогодні вдень мені було так нудно,ніби докупи зійшлися Олесь, Вороний і Чупринка.Почувалося дощово й по осінньому облуднов душі цілий день парикмахер на гітарі бринькав.

Іноді думав про неї й робив ескізи листа —що не гадався їй надісланим бути.Згадав кілька французьких фраз забутих,разів зо два поглянув на образ Христа.

Наспівував банальні вальси безголосно,дивлячись на стелю в брудне павутиння.Ні, мені було тільки тоскно — тільки тоскно…В серці моєму розкладалась диня.

13 — XI. 916. Владівосток.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає