Туман, туман долиною…
Тарас Шевченко · 1848 Туман, туман долиною —Добре жити з родиною;А ще лучше за гороюЗ дружиною молодою.
Ой піду я темним гаєм —Дружиноньки пошукаю.»Де ти? де ти? озови́ся!Прийди, серце, пригорни́ся!Ну-мо, серце, лиця́тися,Та поїдем вінча́тися,Щоб не знали батько й мати,Де ми будем ночувати.«
Одружилась, заховалась...Бодай була не кохалась!Легче було-б в труні гнити,Як з тобою в світі жити.
Видання [бл. 1920] року
Текст за виданням: Кобзарь, Київ — Ляйпціґ: Українська накладня. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Internet Archive.