Син землі

Осип Турянський

Галицьке село за Австрії. Іван Куценко, син найбагатшого господаря, покинув гімназію, посварився з батьком і братом і живе відлюдником у лісовій хатині. Село вважає його «трошки не при собі», а сам він уже не бачить сенсу жити. Аж ось у лісі озивається таємнича «мавка», і вона виявляється молодою графинею, онукою старої пані з палацу. Вона вважає себе українкою й мріє не словом, а ділом служити своєму народові. Між ними прірва: «ви — небо, а я — земля». Але кохання повертає Івана до книжок, до родини й до віри в себе, а все село — до віри в добро. Тим часом ображена шляхта і зневажений управитель не збираються миритися з тим, що граф'янка роздає селянам ліс і хоче вийти заміж за «хлопа». Це ліричний роман-казка про кохання понад станові межі, про землю й освіту, про мрію і про те, що добро має ворогів.