Стріла

Подай мені лютню з камінняхолодну, мов лід і блискучу, мов сталь!О, не кантилена осіння,зими променистий, іскристий кришталь.

Не зайві жалі легкозмінні,не мелений мелос, не настрій шовковий.Хай струни, як вістря кремінні,деруть мої пальці і гнуть аж до крови.

О, визволь від слова безсили,розчавлю притаєну зради змію.Напружую струни і жили,хай пісню, мов стрілу, у серце вам вб'ю.