Сонцекров
Михайль Семенко Без сонця жити я не хочустерпіть не можу я холодних ліхтарівя сонцекров люблю і в крові сонцеі знову сонце в кровофабрах маляріва як затулить хмара моє сонцеще не холоне моя кров тодівона горить палає й рве охочещоб не коритися ні палу ні водівона бере мене і линем разом вгоруі сонце зустрічаєм знові кричимо:сонцедрастуй —шле тобі привітання бунтливий Семенко!
4 — I. 914. Київ.
Видання 1929 року
Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.