Слово про полк піхоти

Ми молодість тверду і кучерявускладаємо, мов прапор, на ляфетах.У куряві цілує очі слава,горять на небі кулі і комети.

Змішалися, у куряві склубившись,статуї й люди перед арсеналом.Ми, на багнети сонце настромивши,виходимо нестримно і зухвало.

Юрба в вертепах вулиць, наче повінь.З-під ратуші зриваються два леви,біжать в юрбу, толочать, брук сплив кровю,юрба кипить, шаліє. Місце левам!

Під гул, під бряз вальторень і тареліввиходять леви попереду роти,ведуть її. Хай їх вітають трелемпузони полку пятого піхоти!

Хай всі, хай всі побачать і почуютьз трибун, з бальконів, з брам, з дахів сріблистих:востаннє вам піхота салютує!Шрапнелі сонця вибухають в місті.

Ми молодість тверду і кучерявускладаємо, мов прапор, на ляфетах.У куряві на синім небі сяємайбутньої Республіки плянета.