Шлюб
Богдан-Ігор Антонич За тло — блакить. В ній щиглі і клярнети.Схилився явір над водою. Коніі кругле сонце золотим браслетомзаплетене у кучері левконій.
І мох вогню, і вітру ясний галас,і буря світла на води дзеркалах,мов зламана веселка, що упалана камінь і удвоє розламалась.
Левконій теплий шепіт. Дальній бубончервоного майдану, де стрічаємізнов на гривах куряв дні. О, люба,браслетом сонця ранок нас вінчає.
Видання 1936 року
Текст за виданням: Книга Лева, Львів: Ізмарагд, 1936. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.