Вірш
Шептали губи

Шептали губи

Михайль Семенко

Крізь віконну раму днем осіннімздалось мені, що ти пройшла.Горів в мені огонь нетліннийдумка одна в мені була.Шептали губи в бездонній тузі —люблю, люблю.Та чи пішов на зло нарузіза тим, що не зловлю?

2 — XI. 916. Владівосток.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає