Щодень все глибшає свідомість…
Євген Плужник Що день все глибшає свідомість,Все ширший розмах у думок, —Та пристрасть тихшає… НатомістьПередосінній холодокЧуття голубить…
Дивно чути,Як відміняєшся ти сам,Вотще силкуючись збагнути,Де грань тим змінам і часам,Що в них ті зміни!
Дико знати,Що й прохолонувши, чуттяВ тобі залишать біль утрати —Потребу прагнути життя!
Видання 1927 року
Текст за виданням: Рання осінь, Київ: „Маса“, 1927. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.