Село
Богдан-Ігор Антонич Корови моляться до сонця,що полум'яним сходить маком.Струнка тополя тонша й тонша,мов дерево ставало б птахом.
Від воза місяць відпрягають.Широке, конопляне небо.Обвіяна далінь безкраяі в сивім димі лісу гребінь.
З гір яворове листя лине.Кужіль і півень і колиска.Вливається день до долини,мов свіже молоко до миски.
Видання 1934 року
Текст за виданням: Три перстені, Львів: накладом Богдана Дороцького, 1934. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.