Вірш
Прощання школи

Прощання школи

Богдан-Ігор Антонич

На вулиці підніс угору вітерна привітання дня пилюки бовдур,немов би капелюх із голови.

В очах танок шалений чорних літер.Гляджу на гір далеких темну ґовдута на пісок подвіря половий.

Зі школи ідучи поворітьманесу листок на почту до рідні.Дорога завтра вибігне прямаі вітер в шприхах загуде пісні.

Думок у голові кружляє сто.Небавом сяду одинцем в гаю,а нині разом вкидаю з листомв почтову скриньку молодість мою.

Видання 1931 року

Текст за виданням: Привітання життя, Львів: Видавнича спілка «Діло», 1931. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

Про цей вірш тут ще нічого немає