Прелюдія

1

ПРЕЛЮДІЯ

Такі бувають часом дивні хвилі,що сам не знаєш звідкіля, чому.Приходять в ніч від померків німу,чи в день, як сонце стане в повній силі.

Далеко бачиш — в незчисленні милі,віддихаєш, дереш на шмаття тьму,і чуєш давню радість, ту саму,яку в щоденщини згубив ти пилі.

Горбами та низами йдуть дороги,схвильована морських поверхня грив —це крізь життя змагання шлях пологий.

Хоча б чоло батіг невдач порив,не жаль, бо ступенем до перемогистає нам кожний, хоч невдалий зрив.