Вірш
Поезійка розчарування

Поезійка розчарування

Михайль Семенко

Я розчаровуюсь у своєму смичку.І потім — мені бракує тріллер.Я опізнивсь і конаю в своєму кутку,я конаю, і вже для своїх мрій — вмер.Що з того, що я рухаюсь по Крейцеру?В майбутнім — сентиментальний, нудний дилетант.Доля мою віоліну розбиває до вечора,опереджує час мій талант.

8 — XI. 916. Владівосток.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає