Вірш
Подвійний концерт

Подвійний концерт

Богдан-Ігор Антонич

Коробка радієва й квіття.Крізь чорну скриньку йде музикаі душі квітів світлом світять,що з нього ясність бє велика.

Дрібненька фльота звуків, човенмельодій на морях етеруі світла з квітів вечір повензмінив кімнату в чар-печеру.

А знизу під концертом квіття,мов кара за краси провину,жде кіш подвіря — царство сміття,де квіти й звуки згодом згинуть.

Дивись у яму мертвих квітів!О, чи зумієш, майстре сяєв,своє мистецтво протерпіти?Не тільки їх краса карає.

Видання 1936 року

Текст за виданням: Книга Лева, Львів: Ізмарагд, 1936. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

Про цей вірш тут ще нічого немає