Дружня гутірка

Поезія? — Ні, не питай,який рецепт її есенцій!Пючи свій золотавий чай,так пробалакаємо день цей.

Узори гарних слів, мережка,екстракти мови в срібній чаші —хай їх краси аптекар зважить!Ні, не туди, коханий, стежка!Символіка завбога нашаі орнаментика засіра.Де ж міра мір, єдина міра?

Чай процідивши, попрощавшись,розходимось. Ніч — чорна мушля,ті самі зорі в ній, що завжди,той самий захват серце душить.Тоді чужі дрібній прикрасі,слова затиснуті у горлі,слова гальмовані в екстазібють, мов джерела животворні.