Подолано упертість Ізабелли…

Подолано упертість Ізабелли,Довершено змагання многих літ, —І от Колумб виводить каравелиЗдійснити мрію і створити міт.

Діб сімдесят пливуть вони. ПустеліНезнаних вод то ясні, то мрякі…Невже ж брехня і мапа Тосканелі,І здогади бувалих моряків?

Невже шляхів до Індії немає?Невже ганьба їх подвигу й труду?І море це ніде не підіймаєЗ безодень темних землю молоду?

Та проліта в смерковому міражіЗемлі близької вісник, голуб сиз! —І вже дзвенить в подертім такелажіЛегенький, пряний, відбережний бриз.

Земля! Земля! Прочувані країни!Вони знайшлись! По слову! Румб у румб!Що то вагання, голод, глум і кпини, —Довершено! Колумб!Колумб!Колумб!

І він виходить і салют приймаєНа честь відваги, мудрости й снаги……І Індію відкривши, обіймаєАмерики якоїсь береги…