Пісня бадьорих бродяг

1

В дорогу! Щоб лиш сонце нам світило,

щоб ясен круг горів нам угорі.О, ти шляхів безкраїх дивна сило,що маниш нас в своїй мінливій грі.Як вдарить запах піль в вікна вітрило,хто видержить в душних кімнат жарі.Упитись далі подихом так мило,геть суми, думи кинути старі!Вітрами поле душі нам обмило,а пісню підказали комарі.Складаєм дні в яскравих айстрів клюмби,нових америк щастя ми колюмби.

2

Чи в очі дощ січе, немов горох,

чи в літній день пітніти буде тіло,хоч рахувати ти б не вмів до трьох,хоч від журби твоє би серце мліло,мякий безмежжя обмотає мох,поглянеш в тихий, вільний безкрай сміло,покинеш хвиль минулих темний льохі буде серце юним шалом цвіло,і буде в тобі грав пташиний тьох,поймеш заплутане природи діло.Без меж і стін, що тиснуть, станеш тут,бродяга, волокита, шалапут.