Перший сніг
Богдан-Ігор Антонич 2
ПЕРШИЙ СНІГ
Осінь переїхала по полі возом золотим.Понад кучугури кучерява мряка-срібний дим.
Сонце з батогом проміння вогняний погонич.Навпростець по небі білі хмари в перегони.
На куделі верховіття сиве павутиння.Підпирається гори рукою далеч синя.
Вітер жовтий лист з дерев змітає помелом,в гущині сухе гілля гуркоче мідяний псалом.
Білі квіти впали — заповідь майбутніх січнів;перший раз тоді поцілувала землю вічність.
Видання 1931 року
Текст за виданням: Привітання життя, Львів: Видавнича спілка «Діло», 1931. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.