Вірш
Осінь

Осінь

Богдан-Ігор Антонич

1

ОСІНЬ

Дозрівають довгі дні, як ярі яблука, лине листя з лип, плине воза скрип,коло лісу колом ллється вигук зяблика.

Палиться під захід сонця неба палуба, от отара в отаві, сизі мряки сиваві,в яслах яру ясний ястер ятрить яструба.

Пяне піяно на піяніні трав вітер заграв.Спіють дні все менші, нерівні,піють по півночі півні

Видання 1931 року

Текст за виданням: Привітання життя, Львів: Видавнича спілка «Діло», 1931. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

Про цей вірш тут ще нічого немає