Одноманітно і звичайно…
Євген Плужник Одноманітно і звичайноКінчалось літо. Рад, не рад —Що це міняє? Зустрічай ноПереходовий листопад!
І горблячи відвиклу спинуВ обіймах теплого пальта,Нудливий запах нафталінуЯк матіоли дух ковтай;
І нишком починай про веснуЯкусь віршову канітіль,Може таку ж неінтересну,Неварту часу і зусиль,
Як і закінчене допіруПорожнє літо… Рад, не рад —На лад весінній строїть ліру,Передзимовий листопад…
Видання 1948 року
Текст за виданням: Рівновага, Авґсбург: Друк Антона Білоуса, 1948. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Діаспоріана.