Вірш
Обожеволені коси

Обожеволені коси

Михайль Семенко

Вона зворушена, осинєплямлена —зі схвильованим носом.Скільки тонів і рисок, як душа обламленаі обожеволені коси.

Скільки блисків у погляді мій зір подиблеколи ніж до пульса діткнеться.Час рану загоїть, час з очей блиски зсипле —звичайний профіль зостанеться.

27 — VI. 917. Владівосток.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає