Ні, ви не мали згляду наді мною…

Ні, ви не мали згляду надомною!Хоч око в око ви не сміли стати.Не сміли сво́йі правди нам сказати, —Ви підступом побили мя без бою!

Щоб над безсильним, хорим показатиЗвірячу силу, ви добов нічноюНапали мя, мов вовк за звірино́юВи чатували на порозі хати.

Ви права сторожі? Ні право в васЛиш щит, котрим безправє закриваєсь!Судіть мене, та вас осудить час!

Нехай тепер безсильно розбиваєсьМій крик о зимні стіни, прецінь разВін вирвесь, і ваш сон єго злякаєсь.

7 сент. 1889.