Вірш
Не завидуй багатому…

Не завидуй багатому…

Тарас Шевченко · 1845

Не завидуй багатому: багатий не маєНі приязні, ні любови — він все те наймає.

Не завидуй могучому, бо той заставляє;Не завидуй і славному: славний добре знає,

Що не його люди люблять, а ту тяжку славу,Що він кровю та сльозами виллє на забаву.

І молоді, як зійдуться, то любо та тихо,Як у раю, а дивишся — ворушиться лихо...

Не завидуй же нікому, дивись кругом себе:Нема раю на всім світі, хіба що на небі!

Видання [бл. 1920] року

Текст за виданням: Кобзарь, Київ — Ляйпціґ: Українська накладня. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Internet Archive.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає