На хуторі, як у в'язниці, тихо…
Євген Плужник На хуторі, як у в'язниці, тихо:Навколо ліс — береза та сосна…Книжок немає зовсім, — це вже лихо;А друге й більше — дощова весна.
Проте, дивлюсь спокійно, як на дворіІ землю й небо поняла вода,І журавель похнюпий на коморіЗажурено на південь погляда…
Коли-ж з лісів дух вохкости і гнилиОбвіє хутір, зачарує сад,Я мов радий крізь квітень запізнілийПобачити дочасний листопад.
Видання 1927 року
Текст за виданням: Рання осінь, Київ: „Маса“, 1927. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.