Вірш
Морський орел, шугаючи все вище…

Морський орел, шугаючи все вище…

Євген Плужник

Морський орел, шугаючи все вище,З очей зникає. Море й самотаІдуть на нас. Усе лютіше свищеХолодна бора. Пінява й крута

Вирує хвиля. Падаючи скісно,Вона кренить розхитаний баркас, —Тоді глибінь підводиться на нас,І серцю в грудях холодно і тісно!

І очі прагнуть знову, хоч на мить,Того орла узріти тінь знайому…О, мудрокрилий! Він летитьДодому!

Видання 1948 року

Текст за виданням: Рівновага, Авґсбург: Друк Антона Білоуса, 1948. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Діаспоріана.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає