Море чуже
Михайль Семенко Чужого моря хвилі синіі струмкість падаючих скельзастигли в серці моїм нинікрай мармурових стель
невже чужий цей рідний вітері сопок сірих смілий ряд?мені не сниться й досі Дніпрі не приваблює назад
я не згорів в кущі біблейнімхоч день і ніч горів горіві в пелюстку душі лілейнімя свою силу схоронив
край мармурових білих стельне положив свій світ і ниніщо ж вам сказати хвилі синіщо край застиглих скель?
3 — IV. 915. Владівосток.
Видання 1929 року
Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.