Вірш
Килим

Килим

Михайль Семенко

Вам не вловить годин що зниклидесь ззаду в темряві глухійдавно до долі ви привиклиу руха бучі життьовій.

В дні коли прадіди прокинутьсяі з жахом глянуть навкругивсі почуття наші розвинутьсяі зараз вмре хто без снаги.

В туманні дні я поклик кинув вамсвоєї крови перепивтепер буя червоним килимомде так недавно я лиш пив.

2 — IV. 915. Владівосток.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає