Момент

Кілька маленьких вражіньпроводив на вокзал сеструбув м'якенький ранок ми загострились на  вітрічекали потягу години двілінощіале згадувалось в голові.На Ромодані вогко й слизькопобіг купити газету й квиткинебо змутніло, було таке облудне, було так близькогайдамаки на плятформірушницями жупаносвиткив чудернацькій уніформі.В зустрічнім потязі зустрів давнього знайомоговін мас шлях через Азію до гір і заток мною нещодавно кинутихмені хочетьсясісти у вагонв протилежнийбік полинутидо чужих далеких рідних милих берегів.Але ми стиснули рукиі я в Кибинці.

XII. 917. Кибинці.