Мій цех
Богдан-Ігор Антонич В мойому цеху теслів і мистцівпянливі таємниці, зваби і омани.Перо і пензель тремтячи в руціпроколюють думок метелики весняні.
Співна сокира й гостре долотоформують глину слів і дерево музики.Цей світ — хмільної пісні полотно,мистцеві замалий — для теслі завеликий.
20. січня 1935.
Видання 1938 року
Текст за виданням: Зелена Євангелія, Львів: Ізмарагд, 1938. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.