Мале хлоп'я, доки старенькій няні…
Євген Плужник Мале хлоп'я, доки старенькій няніУ холодку дрімалось над шитвом,Жило в лісах, було на океані,І вже землі нові значило граніНа стежці, де… не розминутись двом.
Стара-ж, на час забувши про дитину,Що серед скверу снила на яву,Теж мандрувала в чарівну країну,І бачила ві сні м'яку перину,Тепленький чай, цитринку і халву.
Воїстину життя не знає спину!
Видання 1927 року
Текст за виданням: Рання осінь, Київ: „Маса“, 1927. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.