Дикий сон мені щоночі сниться…

Дикий сон мені що-ночи сниться:Я — скрипаль в пивниці „Mon ami“,Награю гостям такого Гриця,Що ніхто й ніколи не умів…

А вони, вигукуючи хрипко,П'яно плачуть, всіх і все клянуть……Голосніше вий, ледача скрипко,Розливай гарячу каламуть!..

Але тихші все й журніші звуки…Все щиріші рухи і слова…Голови не слухаються руки,Нижче й нижче никне голова…

І тоді п'яним потворним дивомВибухає істина на мить, —На руках, що держать кухлі з пивом,Кров чиясь парує і кипить!

І все ширше шириться пивниця…І пливуть в кривавім туманіПосинілі передсмертні лиця,Плач і зойки дикі і п'яні!

І в гурті, між вбивників і трупів,Я, скрипаль з пивниці „Mon ami“,Вию так в обличчя ночі глупій,Як ніхто й ніколи не умів.