Любов
Богдан-Ігор Антонич У правилі математичнім світаза дужки викинена невідома,незнаний косинус днів наших літа.
В далекій подорожі, навіть вдомадарма шукати слів її німих.Коли здається: пустку переміг,приходить тиха, наче ніч, утома.
Усміхнені, штудерні трійолети,мов лід холодні, кажуть нам даремно,вмовляють, що любов це річ неземна.О, де ти є незнана, о де є ти?
Чи кинув хто на тебе анатему?А може винайшли тебе поети,щоб до згучних сонетів мати тему.
Видання 1931 року
Текст за виданням: Привітання життя, Львів: Видавнича спілка «Діло», 1931. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.