Вірш
Куховарня

Куховарня

Михайль Семенко

Мені обридають римихочеться спостерігати рухи слівщоб за ними тяглась моя думкамузика самособойне плеласьпереганяю рух життялюди мене не ображаютькрізь пальці дивлюсьздаються вони завшеяк забагнеться.Мені обридли римицілком іншої музикивеселіш і безглуздіш булобагнесь також вимовляти щосьніхто не чувязик утворює впершепомовчу трохи щоб знову тягтисьтягтися знов за чужими слівьмизагубити мозок.Нітреба встати постояти наодній нозі.Може збагну тоді тайни.І взагалі.

1 — V. 914. Київ.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає