Вірш
Корчмарські чари

Корчмарські чари

Богдан-Ігор Антонич

Кіптява свічка й ніж щербатий,червінна королева з карт.Змішалась ява з сном крилатимі все недійсне — ніч і чар.

Тремтять уста на чарки вінцяхі горло здавлює відчай.Корчмарю, сто даю червінців,лиш місяця мені продай!

13. березня 1935.

Видання 1938 року

Текст за виданням: Зелена Євангелія, Львів: Ізмарагд, 1938. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

Про цей вірш тут ще нічого немає