Колись в сонетах Данте і Петрарка…
Іван Франко · 1889 Колись в сонетах Данте і Петрарка,Шекспір і Спенсер красоту співали.В форму майстерну мов різьблена чарка,Свою любов мов шум-вино вливали.
Ту чарку Німці в меч перекували,Коли знялась патріотична сварка:„Панцирний“ йіх сонет як капраль гарка,Лиш краску крови любить і блиск стали.
Нам хліборобам що з мечем почати?Прийдесь нову зробити перекову:Патріотичний меч перекувати
На плуг — обліг будущини орати,На серп, щоб жито жать, житя основу,На вили — чистить стайню Авгіо́ву.
24 сент. 1889.
Видання 1893 року
Текст за виданням: З вершин і низин, Львів: накладом Ольги Франко, 1893. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Internet Archive.